Сепсис — це небезпечний для життя стан, за якого відповідь організму на інфекцію стає надмірною та починає пошкоджувати власні тканини й органи. Без своєчасної допомоги він може швидко прогресувати.
Чим раніше розпізнати сепсис, тим більше шансів на успішне лікування. Тому ключову роль відіграють уважне спостереження за станом пацієнта та швидка діагностика при перших ознаках погіршення.
Лікування сепсису проводиться комплексно й, як правило, в умовах інтенсивної терапії, де можливий безперервний контроль життєвих функцій та підтримка роботи органів.
Причини
Сепсис розвивається як надмірна системна реакція організму на інфекцію, що поширюється за межі первинного вогнища.
- бактеріальні, рідше вірусні чи грибкові інфекції;
- ускладнення запальних процесів у легенях, нирках, черевній порожнині;
- інфікування ран або після оперативних втручань;
- ослаблений імунітет та супутні хронічні захворювання.
Симптоми
Прояви сепсису можуть наростати швидко, тому будь-яке різке погіршення стану на тлі інфекції потребує уваги лікаря.
- висока температура або, навпаки, її зниження;
- прискорене серцебиття та дихання;
- сплутаність свідомості, загальна слабкість;
- зниження артеріального тиску;
- блідість або зміна кольору шкіри.
Діагностика
Діагностика спрямована на підтвердження сепсису, пошук джерела інфекції та оцінку роботи органів.
- оцінка клінічного стану та життєвих показників;
- лабораторні аналізи крові й маркери запалення;
- посіви для виявлення збудника інфекції;
- інструментальні дослідження для пошуку вогнища.
Лікування
Лікування сепсису потребує невідкладного комплексного підходу та постійного контролю стану пацієнта.
Терапію підбирає лікар індивідуально, орієнтуючись на джерело інфекції та тяжкість стану.
- усунення джерела інфекції;
- підтримка кровообігу та дихання;
- контроль роботи органів в умовах інтенсивної терапії;
- спостереження та коригування лікування в динаміці.
Профілактика
Знизити ризик сепсису допомагають своєчасне лікування інфекцій та уважне ставлення до власного здоров'я.
- вчасне звернення до лікаря при інфекційних захворюваннях;
- правильний догляд за ранами;
- контроль хронічних захворювань;
- уважність до тривожних змін самопочуття.
Коли варто звернутися до лікаря
- висока або знижена температура тіла
- прискорене серцебиття
- прискорене дихання
- сплутаність свідомості
- виражена слабкість
- зниження артеріального тиску
Важливо. Ця стаття має виключно інформаційний характер. Вона не замінює професійну медичну консультацію, діагностику чи лікування. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо вашого здоров’я або використанням медичних виробів, обов’язково проконсультуйтеся з кваліфікованим лікарем.
