ЛОР-патологія об'єднує захворювання вуха, носа, навколоносових пазух, глотки та гортані. Ці органи тісно пов'язані між собою анатомічно й функціонально, тому запальний чи інший процес нерідко поширюється з однієї ділянки на сусідню.
У дітей ЛОР-захворювання трапляються особливо часто через вікові особливості будови носоглотки, слухової труби та лімфоїдної тканини. У дорослих на перший план виходять хронічні форми, наслідки перенесених інфекцій та зміни, пов'язані зі способом життя й професійними чинниками.
Цей оглядовий запис допомагає зорієнтуватися, які скарги належать до компетенції отоларинголога й коли варто звернутися по консультацію, не відкладаючи візит.
Причини та фактори ризику
Більшість гострих ЛОР-станів мають інфекційну природу — вірусну або бактеріальну. Свою роль відіграють також алергічні реакції, анатомічні особливості та зовнішні подразники.
- часті респіраторні інфекції та ослаблений імунітет
- алергія та підвищена чутливість слизових оболонок
- анатомічні особливості: викривлення носової перегородки, вузькі носові ходи
- розростання аденоїдної та піднебінної мигдаликової тканини у дітей
- куріння, сухе чи запилене повітря, професійні шкідливості
- переохолодження та різкі перепади температури
Симптоми
Прояви залежать від ураженого органа, але є типові ознаки, що об'єднують різні ЛОР-захворювання.
- тривала закладеність носа й утруднене носове дихання
- біль у горлі, вусі або ділянці пазух
- зниження слуху, відчуття закладеності у вусі
- виділення з носа чи вуха, порушення нюху
- осиплість голосу, тривалий кашель
Діагностика
Обстеження починається з огляду й опитування. Для уточнення діагнозу застосовують інструментальні та лабораторні методи, які підбирають індивідуально.
- огляд ЛОР-органів, у тому числі ендоскопічний
- аудіометрія та тимпанометрія при скаргах на слух
- візуалізація пазух за показаннями
- лабораторні дослідження та мазки за потреби
Методи лікування
Тактику визначає лікар залежно від причини, форми та перебігу захворювання. Лікування буває консервативним або хірургічним.
Частину станів вдається контролювати амбулаторно, тоді як хронічні чи ускладнені форми можуть потребувати малоінвазивних втручань. Конкретну схему завжди підбирає отоларинголог після обстеження.
Профілактика
Профілактика спрямована на зміцнення захисних сил організму та усунення подразників слизових оболонок.
- своєчасне лікування гострих респіраторних інфекцій
- контроль алергії та уникнення відомих подразників
- відмова від куріння, зволоження повітря в приміщенні
- регулярні профілактичні огляди, особливо у дітей
Коли варто звернутися до лікаря
- тривала закладеність носа
- біль у горлі або вусі
- зниження слуху
- осиплість голосу
Важливо. Ця стаття має виключно інформаційний характер. Вона не замінює професійну медичну консультацію, діагностику чи лікування. Перед прийняттям будь-яких рішень щодо вашого здоров’я або використанням медичних виробів, обов’язково проконсультуйтеся з кваліфікованим лікарем.
